Кліщовий бореліоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є бактерія роду Боррелія. Переносником виступає іксодовий кліщ, який мешкає в листі дерев, чагарниках і траві. Тому більшість випадків захворювання припадає на весняно-літній період, коли люди проводять дозвілля на відкритому повітрі та серед зеленої рослинності.
Найчастіше іксодові кліщі зустрічаються в березових та ялинових лісах, люблять густу та зарослу траву. Шкідливі тварини також прикріплюються до вовни кішок та собак, а потім переносяться до житла.
Джерелом поширення кліщів можуть бути зібрані гриби і польові квіти. Іноді кліщі потрапляють на гілки хвойних дерев, сіно чи родючий ґрунт.
Встановити точне джерело захворювання часом дуже складно, оскільки симптоматика може розвинутись через 1,5 місяці. Тому 30% пацієнтів навіть пам’ятають момент укусу кліща чи заперечують цей факт. У середньому період інкубації триває 10-12 діб.
Хвороба Лайма: симптоми захворювання
У бореліозу симптоми залежать від стадії захворювання. На ранньому періоді діагностують І стадію інфекції, при якій шкідлива бактерія проникає в організм внаслідок присмоктування кліща. У цій фазі хвороба проявляється:
- свербінням;
- больовими відчуттями;
- набряками;
- підвищеною температурою тіла;
- асептичним менінгітом;
- почервоніння в місці ураження кліщем.
На ранній стадії хворі відчувають:
- загальну слабкість та нездужання;
- головні болі;
- нудоту;
- відчуття ломоти.
На місці ураження кліщем у 70% пацієнтів розвивається почервоніння та мігруюча еритема шкіри.
При несвоєчасному зверненні до фахівця наслідки бореліозу набагато серйозніші. На той час збудник переміщається до інших органів людини. У разі бездіяльності бактерії вражають нервову та серцево-судинну систему, печінку, очі та нирки. Захворювання проявляється такими недугами:
- серцевими болями;
- утвореннями у вигляді кропив’янки, кільцеподібних елементів;
- ангіною;
- болями в грудях;
- запаленням суглобів
III стадія розвитку інфекції супроводжується проникненням збудника до органів чи тканини. Через 1-3 місяці захворювання починає набувати хронічного характеру. Процес може тривати 6-12 місяців і більше. На той час наслідки хвороби Лайма проявляються:
- передчасною стомлюваністю;
- млявістю;
- сильними головними болями;
- проблемами зі сном;
- депресією;
- менінгітом;
- слабкостями у кінцівках.
Згодом може розвинутися атрофічний акродерматит, осередкова склеродермія, параліч Белла.
Ускладнення хвороби Лайма
За відсутності лікування бореліоз може спричинити серйозні наслідки для організму. Ускладнення хвороби Лайма:
- хронічне запалення суглобів (артрит Лайма);
- тяжкі форми аритмії;
- ураження периферичних нервів;
- ураження головного мозку (менінгіт, енцефалопатія);
- запалення серцевих оболонок;
- блокада серця.
Запущена хвороба Лайма небезпечна кількістю ускладнень та тяжкістю ураження нервової та серцево-судинної систем. Щоб уникнути серйозних наслідків для здоров’я, за перших ознак бореліозу необхідно звернутися до інфекціоніста.
Діагностика бореліозу
Для діагностики хвороби інфекціоніст збирає анамнез. Як правило, необхідні додаткові лабораторні аналізи:
- Аналіз на антитіла IgM, IgG до боррелії ІФА методом кількісне визначення антитіл, можна призначати не раніше 20-25 днів після укусу. Часто цього аналізу достатньо.
- Імуноблот IgM + IgG методом Western Blot – аналіз на окремі специфічні білки до Борелії. Високоточний аналіз, що є зараз золотим міжнародним стандартом у діагностиці. Важливим є при необхідності уточнення результатів ІФА, при прикордонних рівнях антитіл при аналізі ІФА, при особливостях імунної системи людини і т.п.
Лікування хвороби Лайма
Протокол лікування хвороби Лайма передбачає призначення курсу антибіотикотерапії для усунення інфекції. На ранній стадії хвороби інфекціоніст може рекомендувати пероральних антибіотиків тетрациклінового ряду. При тяжких ураженнях серця та ЦНС можуть бути показані внутрішньовенні антибіотики пеніцилінового ряду або цефалоспорини. Зазвичай курс лікування триває близько 2-3 тижнів, але точну тривалість лікування визначає лікар за результатами огляду та лабораторних аналізів.
Залежно від клінічної картини інфекціоніст може призначити болезаспокійливі та препарати для симптоматичного лікування. При розвитку ускладнень може знадобитися консультація лікарів інших спеціальностей (кардіолога, ревматолога) та специфічна терапія.
Профілактика хвороби Лайма
Після повернення додому обов’язково оглядайте себе та дитину на наявність паразитів та негайно зверніться до лікаря при їх виявленні.
Засоби особистого захисту від кліщів:
- При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі (ліс, зарості тощо), рекомендується одягатися у світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилеглий до тіла одяг, для того, щоб було легше помітити кліщів, що рухаються.
- Голову слід покривати головним убором.
- Само- та взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні 30 хвилин – 2 години та ще раз після неї. Особливо ретельно потрібно обстежити ділянки тіла, покриті волоссям.
- Місця для привалів, нічного сну на природі необхідно звільняти від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
- Після закінчення прогулянки слід відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, бажано випрати та погладити.
- Не можна залишати цей одяг біля ліжка або спати в ньому.
- Витрусення одягу не позбавляє кліщів.
- Рекомендується використовувати для захисту від кліщів спеціальні репеленти.
Якщо кліщ присмоктався, необхідно звернутися до медичного закладу.
За відсутності такої можливості видалення проводять самостійно:
- Перший спосіб: кліща можна видалити, підчепивши головку петлею міцної нитки. Шляхом послідовних, повільних потягувань нитки то вправо, то вліво, досягається повне вивільнення хоботка кліща з тіла людини.
- Другий спосіб: кліща можна зняти пінцетом із широкими кінцями, обережно повертаючи його за годинниковою стрілкою.
- Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом чи антисептиком. Якщо хоботок залишився у ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща краще спалити.
- У жодному разі не можна роздавлювати кліща, щоб не занести в рану на тілі збудників хвороби, які можуть бути в організмі кліща.
- Всім особам, які зазнали нападу кліща, рекомендується проводити щоденну термометрію протягом 30 днів та стежити за самопочуттям, оглядати шкірні покриви.
- Якщо кліщ перебував у тілі людини терміном від 24 годин і напад кліща стався трохи більше 72 годин від моменту укусу, то превентивно можливе одноразове призначення антибіотикопрофілактики.
Чи потрібно кліща нести на дослідження до лабораторії, щоб дізнатися, чи він інфікований?
Присутність у кліщі інфекції не обов’язково означає, що людина заразилася. Результат дослідження кліща може бути помилковим і людина може неправильно витлумачити симптоми, в результаті чого буде втрачено час для лікування.
Виникли питання? Телефонуйте та записуйтесь на прийом до фахівця:
(098) 341 09 09
(066) 351 09 09